Posts tagged Верховний суд
Окремі рішення ВСУ: недійсність договору
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2013 року
Правова позиція
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у справі № 6-95цс13
За загальним правилом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1–3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, – відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно зі ст. 330 ЦК України майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Право особи, яка вважає себе власником майна, не підлягає захистові шляхом задоволення позову до чергового добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого ст. ст. 215, 216 ЦК України. Норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача – з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.
Окремі рішення Верховного Cуду: моральна шкода
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2013 року м. Київ
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 вересня 2013 року (справа № 6-48 цс 13)
При відшкодуванні моральної шкоди, завданої особі незаконними діями чи бездіяльністю працівників виконавчої служби, застосуванню підлягають положення загального законодавства про моральну шкоду, а саме: стаття 56 Конституції України, статі 23, 1167, 1173 ЦК України та стаття 11 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу».
Окремі рішення ВСУ: аліменти
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2013 року м. Київ
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ
Оскільки зобов’язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з’ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов’язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов’язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Окремі рішення ВСУ: від 26.06.2013 року (справа № 6-53цс13)
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 26 червня 2013 року
Правова позиція
Підставою для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду є наявність доказів, що сторона, стосовно якої постановлене рішення іноземного суду, не була належним чином повідомлена про розгляд справи.
Так зазначено у статті V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк) та статті 9 Угоди про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року.
При вирішенні питання наявності цієї підстави при розгляді клопотання стягувача, з’ясуванню підлягають дійсні обставини виклику сторони, проти якої винесено рішення іноземного суду, з урахуванням відповідних процедур, які були визначені сторонами в арбітражній угоді чи в арбітражному застереженні, а також із регламенту органу, який за угодою сторін мав здійснити арбітраж. При цьому тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти клопотання стягувача.
ВСУ: практика розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні, оглядова статистична інформація 2013
Практика розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні 1
ВСУ: Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах 2013
Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах *
Інфолист ВСУ: про практику про встановлення юридичних фактів
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення1
(Витяг)
____________
(далее…)
Окремі рішення ВСУ від 15.05.2013 (справа № 6-37цс13)
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 15 травня 2013 року
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ
у справі за N 6-37цс13Виходячи із положень статей 60, 69, 70 СК України, частини третьої статті 368 ЦК України незавершений будівництвом будинок, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.
При поділі майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, в разі, якщо речі є неподільними, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини четверта, п’ята статті 71 СК України).
За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених статтею 365 ЦК України.
Для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 — 3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Інфолист ВСУ від 01.05.2013 року
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11116 ГПК України, за II півріччя 2012 р.
ВСУ: Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів 2009-2012
Верховний Суд України
Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 — 2012 рр.)1
(Витяг)
____________
1 Витяг із аналізу до друку підготували суддя Верховного Суду України Т. Є. ЖАЙВОРОНОК і головний консультант управління вивчення та аналізу судової практики С. В. ПАВЛОВСЬКА
