Віртуальна бібліотека
Archive for Сентябрь, 2013
Лист ВАСУ від 19.09.2013
3 месяца
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 19.09.2013 р. N 1278/12/12-13
Печерському районному суду м. Києва
У Вищому адміністративному суді розглянуто звернення з приводу визначення юрисдикції судів стосовно вирішення справ за позовами осіб, які виявили бажання стати адвокатом, адвокатів до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та повідомляється таке.
Окремі рішення ВСУ: недійсність договору
3 месяца
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2013 року
Правова позиція
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у справі № 6-95цс13
За загальним правилом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1–3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, – відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно зі ст. 330 ЦК України майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Право особи, яка вважає себе власником майна, не підлягає захистові шляхом задоволення позову до чергового добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого ст. ст. 215, 216 ЦК України. Норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача – з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.
Окремі рішення: Постанова ВСУ від 18.09.2013 року справа № 6-65цс13
3 месяца
by admin
in Верховний Суд
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 18 вересня 2013 року
Правова позиція,
висловлена Верховним Судом України в постанові від 18 вересня 2013 року в справі № 6-65цс13Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У зобов’язаннях, не пов’язаних з особою кредитора, смерть не призводить до припинення зобов’язань. У такому разі відбувається перехід прав і обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб — спадкоємців.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України самостійною підставою заміни кредитора в зобов’язанні є правонаступництво.
Зобов’язання за договором банківського вкладу не є такими, що нерозривно пов’язані з особою вкладника, а тому в разі його смерті спадкоємцеві, який прийняв спадщину, повертається як сума банківського вкладу, так і проценти на нього до дня, який передує поверненню вкладу.
Окремі рішення: Постанова ВСУ від 18.09.2013 року — договір позики
3 месяца
by admin
in Верховний Суд
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 18 вересня 2013 року
Правова позиція
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов’язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Окремі рішення Верховного Cуду: моральна шкода
4 месяца
by admin
in Верховний Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2013 року м. Київ
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 вересня 2013 року (справа № 6-48 цс 13)
При відшкодуванні моральної шкоди, завданої особі незаконними діями чи бездіяльністю працівників виконавчої служби, застосуванню підлягають положення загального законодавства про моральну шкоду, а саме: стаття 56 Конституції України, статі 23, 1167, 1173 ЦК України та стаття 11 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу».
Окремі рішення ВСУ: аліменти
4 месяца
by admin
in Верховний Суд
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2013 року м. Київ
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ
Оскільки зобов’язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з’ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов’язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов’язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Інформаційний лист ВАСУ від 11.09.2013 року
4 месяца
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
від 11.09.2013 р. N 1237/12/13-13
Головам апеляційних адміністративних судів У зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних із застосуванням положень Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури», далі — Закон) Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне звернути увагу адміністративних судів на таке.
Узагальнення практики Апеляційного суду м. Києва
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
УЗАГАЛЬНЕННЯ
судової практики та вивчення правильності застосування Митного кодексу України, який набрав чинності з 01 червня 2012 року
Узагальнення практики : звільнення від кримінальної відповідальності
4 месяца
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УЗАГАЛЬНЕННЯ
судової практики застосування законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності або від кримінального покараннявід 01.09.2013
