ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УЗАГАЛЬНЕННЯ судової практики розгляду справ про приватизацію державного житлового фонду та гуртожитків
Вступ
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.
Якщо об’єкти соціально-побутового призначення не увійшли до статутного фонду при приватизації акціонерного товариства, а були передані останньому безоплатно у користування, то відповідно до статті 24 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у такого акціонерного товариства не виникло право власності на відповідне нерухоме майно за наслідками приватизації
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 30 січня 2013 року
Правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 30 січня 2013 року в справі N 6-125цс12.
Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 5, ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі — Закон) наймачі квартир (будинків) державного житлового фонду та члени їх сімей, які постійно проживають у квартирі разом із наймачем або за якими зберігається право на житло, мають право на приватизацію займаних квартир шляхом передачі їм цих квартир в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають у даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, на підставі рішення відповідного органу приватизації.
Згідно із ч. 3 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Виходячи з аналізу змісту Закону у поєднанні з нормами ст. ст. 1, 6, 9, 61 ЖК України, ст. 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності, а відтак і право на приватизацію разом з іншими членами сім’ї.
Усупереч наведеним положенням законодавства суди пов’язали право осіб на приватизацію з фактом їх реєстрації у спірній квартирі, яка здійснюється на підставі Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а не з їх правом на житло та фактом проживання у квартирі.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ у справі за конституційним зверненням громадянки Власової Ганни Іванівни щодо офіційного тлумачення положення пункту 5 статті 5 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду“(справа про безоплатну приватизацію житла)
Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів
Із змінами і доповненнями, внесеними
листами Вищого арбітражного суду України
від 20 січня 1999 року N 01-8/27,
від 25 жовтня 2000 року N 01-8/570,
листами Вищого господарського суду України
від 2 жовтня 2001 року N 01-8/1042,
від 19 травня 2003 року N 01-8/537