Архив метки: податки
2016.01.12 № 21-3706а15 ВСУ: фіктивне підприємство
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2016 року м. Київ
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є наявність ділової мети.
Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.
2015.01.27 № 21а-425а14 ВСУ: оскарження наказу
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2015 року м. Київ
Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов’язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.
Окрім того, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 ПК необов’язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК.
Тлумачення, яке навів суд касаційної інстанції у цій справі, не відповідає меті перевірки, змісту прав платника податків, допускає можливість недосягнення перевіркою її мети, невиконання платником податків обов’язку надати посадовим (службовим) особам органів податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
2014.09.18 № 21-317а14 ВСУ: ввезення авто без сплати зборів та податків
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 18 вересня 2014 року
Разом з тим на час ввезення Товариством транспортних засобів на митну територію України діяли положення Закону N 1457-III, який спрямований на захист конкуренції між суб’єктами підприємницької діяльності, створеними без залучення коштів або майна (майнових чи немайнових прав) іноземного походження, та суб’єктами підприємницької діяльності, створеними за участю іноземного капіталу, забезпечення державного захисту вітчизняного виробника та конституційних прав і свобод громадян України.
Офіційне тлумачення положень частини першої статті 5 Закону N 1457-III та частини першої статті 19 Закону України від 18 вересня 1991 року N 1560-XII «Про інвестиційну діяльність» (далі — Закон N 1560-XII) надав Конституційний Суд України (Рішення від 29 січня 2002 року N 1-рп/2002), який дійшов таких висновків.
З дня набуття чинності частиною першою статті 5 Закону N 1457-III спеціальне законодавство та державні гарантії захисту іноземних інвестицій, які діяли на момент реєстрації інвестицій і підлягали застосуванню на вимогу іноземного інвестора на підставі гарантій від зміни законодавства, застосовуються у межах, передбачених статтею 3 цього Закону та статтею 19 Закону N 1560-XII.
Положення частини першої статті 5 Закону N 1457-III у взаємозв’язку з іншими положеннями цього Закону є підставою як для відмови у наданні, так і для припинення раніше наданих пільг у сфері валютного і митного регулювання та справляння податків, зборів (обов’язкових платежів) підприємствам з іноземними інвестиціями, їх дочірнім підприємствам, а також філіям, відділенням, іншим відокремленим підрозділам, включаючи постійні представництва нерезидентів, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та їх реєстрації.
Таким чином, Закон N 1457-III, який прийнятий пізніше, ніж Закон N 93/96-ВР, припинив пільги для підприємств з іноземними інвестиціями.
Водночас згідно з положенням пункту 2 розділу II Прикінцевих положень Закону N 2134-III автомобіль, що був попередньо ввезений в Україну без сплати (повної або часткової) передбачених законодавством податків та зборів, на підставі пільг, наданих законодавством, може бути відчужений або переданий у володіння, або (та) у користування, або (та) у розпорядження тільки після сплати у повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України на день ввезення автомобіля на митну територію України.
Метою вказаного Закону є стимулювання виробництва автомобілів в Україні та недопущення випадків ухилення від оподаткування при їх ввезенні чи продажу. Закон N 2134-III та Закон N 1457-III взаємопов’язані щодо припинення податкових пільг для підприємств з іноземними інвестиціями, зокрема при ввезені в Україну автомобілів.
Згідно з положеннями статей 3, 11 Митного кодексу України (у редакції, що була чинна на час виникнення спірних відносин) безпосереднє здійснення митної справи, що, зокрема, включає митне регулювання, пов’язане із встановленням та справлянням податків і зборів, покладається на митні органи України.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що підприємства з іноземними інвестиціями не звільнені від обов’язку сплати податків і зборів при передачі у володіння або (та) у користування автомобілів, які були попередньо ввезені в Україну без сплати передбачених законодавством податків та зборів, контроль за сплатою яких здійснюють митні органи.
Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 29 січня 2002 року N 1-рп/2002, застосування до підприємств з іноземними інвестиціями національного режиму валютного регулювання та справляння податків, зборів (обов’язкових платежів) відповідає взятим Україною за зазначеними договорами міжнародним зобов’язанням.
Враховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що вимоги пункту 2 розділу II Прикінцевих положень Закону N 2134-III щодо сплати у повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України на день ввезення автомобіля на митну територію України, що був попередньо ввезений в Україну без сплати відповідних податків та зборів як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства, поширюються на підприємства з іноземними інвестиціями у разі передачі такого автомобіля у володіння або (та) у користування.
2013.12.25 № 1770/12/13-13 ВАСУ: Інфолист
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
від 25.12.2013 р. N 1770/12/13-13
Головам апеляційних адміністративних судів
У зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних із застосуванням заходів забезпечення позову в разі оскарження платниками податків підзаконних нормативно-правових актів Міністерства фінансів України або Міністерства доходів і зборів України та його органів, на підставі пункту 4 частини першої статті 32 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне повідомити таке.
2013.10.24 № 1484/12/13-13 ВАСУ: Інфолист
|
|
Про дива податкової еквілібристики: зустрічна перевірка
Податкова декларує свою відкритість і готовність співпрацювати із платниками податків, а своїми діями доводить протилежне: акти перевірок, внутрішні листи-роз’яснення фіскальних органів рясніють такими поняттями, як «податкові ями», «безтоварність господарських відносин», «адреси масової реєстрації», що останнім часом не викликає у підприємців нічого, крім «алергічної реакції», адже вони вже навчилися ефективно захищатися.
2013.04.29 № 642/12/13-13 ВАСУ: Інфолист
Інформаційний лист від 29.04.2013 № 642/12/13-13
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
29.04.2013 № 642/12/13-13
Головам апеляційних
адміністративних судів
У зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних із застосуванням адміністративного арешту коштів відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, на підставі пункту 4 частини першої статті 32 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне повідомити таке.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України.
Податкові війни: операція «Звичайні ціни»
Щороку податківці декларують свою тотальну перемогу в податкових спорах із підприємцями: 92% перемог у судових спорах. Беручи до уваги аргументацію, викладену в актах перевірок, сумніваєшся в наявності здорового глузду та логіки в позиції податківців, а тим більше перспективи податкової в суді. З часом платники податків стали ефективно використовувати весь спектр правового захисту: подавати заперечення на акти перевірок, проходити дворівневе адміністративне оскарження, йти до суду.