П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

067 86-244-17, юридична консультація, судова практика, юрист, адвокат, киев

6 липня 2015 року                                                                                                        м. Київ

Відмова Верховного Суду у задоволенні клопотання про виклик на засідання для дачі пояснень призвела до непропорційного обмеження права засудженого на захист.

Читать далее →

Головам апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим                                             

Про судову практику застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Статтею 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на розгляд справи упродовж розумного строку. Звід принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув’язненню будь-яким чином, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 09 грудня
1988 року, вимагає проведення судового розгляду стосовно затриманої особи у розумні строки після її затримання або звільнення цієї особи до розгляду справи (провадження) в суді. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові у правосудді.

Разом із тим, поряд із міжнародно-правовими актами вимоги про здійснення кримінального провадження впродовж розумного строку закріплені і у національному кримінальному процесуальному законодавстві. Так, однією із засад кримінального провадження відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК  є розумність строків, зміст якої розкривається у ст. 28 КПК. Неухильне дотримання положень цієї статті, яка, з-поміж іншого, покладає на суд обов’язок із забезпечення проведення судового провадження у розумні строки, є необхідною передумовою виконання завдань кримінального провадження та дотримання основоположних прав людини на усіх його стадіях.

Читать далее →

УЗАГАЛЬНЕННЯ
судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи

(Витяг)

Вступ

Стаття 30 Конституції України гарантує кожному недоторканність житла чи іншого володіння особи. Так, згідно із цією статтею не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Читать далее →

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ЛИСТ

від 07.04.2014 р. № 5-467/0/4-14

Головам апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

У зв’язку з неодноразовим зверненням представників правоохоронних органів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) щодо неоднозначного тлумачення слідчими суддями місцевих судів положень статей 132, 184 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) в частині визначення територіальної підсудності розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, внаслідок надісланого ВССУ на ім’я Голови ради суддів загальних судів та Голів апеляційних судів України листа від 15 жовтня 2013 року вих. N 1-1640/0/4-13, звертаємо увагу на наступне.

Читать далее →

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Судова палата у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

Визначальною ознакою крадіжки є суб’єктивна сторона цього злочину, тобто психічне ставлення винної особи до вчинюваних нею дій. Така особа розуміє, що заволодіває чужим майном, усвідомлює, що воно належить конкретному власнику і що вона обертає його на свою користь протиправно шляхом таємного викрадення.

Зміст суб’єктивної сторони цього діяння розкривається через предмет і об’єктивну сторону цього злочину, зокрема через його зовнішні поведінкові ознаки – місце, час, спосіб та обставини скоєння злочину.

Предметом крадіжки завжди є будь—яке чуже майно чи майнові права на нього. Нерідко це майно може знаходитися на відкритій місцевості, у місцях загального користування чи перебувати в іншому доступному місці. Правовий режим такого майна не завжди означає, що воно є нічийним, таким, від якого власник відмовився чи втратив з ним зв’язок.

Про те, що майно, доступ до якого був неутруднений, має власника, що воно тимчасово з якихось причин опинилося поза увагою останнього, що власник фактично не втратив над ним контролю і завжди може його поновити, а також те, що особа, яка виявляє таке майно й заволодіває ним, фактично викрадає його, можуть свідчити такі обставини:

— індивідуальні відмінні ознаки предмета майна (тип, вид, найменування, особливості тощо), з вигляду яких винна особа в змозі визначити власника майна;

— конкретна характеристика місця перебування майна на момент його виявлення, яка дає можливість визначити (побачити, виявити) межі приватності місця знаходження майна;

— зазвичай нетривалий час, упродовж якого у винної особи визріває і реалізується намір заволодіти майном;

— причини появи майна на місці виявлення, умови та обставини його перебування там, з яких можна визначити ознаки належності майна конкретній особі та простежити її зв’язок з ним.

Читать далее →

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ЛИСТ

від 15.10.2013 р. № 1-1640/0/4-13

Головам апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

У зв’язку із надходженням до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) листа Голови ради суддів загальних судів від 18.09.2013 N 9рсзс-673/13 (вх. N 1415/0/1-13 від 23.09.2013) щодо надання роз’яснень положень ч. 2 ст. 132 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) стосовно визначення територіальної підсудності розгляду клопотань про забезпечення заходів кримінального провадження, повідомляємо наступне.

ДАНИЙ ЛИСТ ВІДКЛИКАНИЙ (ДИВ. >>>)

Читать далее →

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ЛИСТ

від 22.08.2013 р. № 10-1332/0/4-13

РЕЗЮМЕ: Враховуючи наведене, а також те, що порядок роз’яснення ухвал слідчого судді прямо не визначений у КПК, слідчий суддя не уповноважений розглядати та вирішувати по суті клопотання чи заяви осіб про роз’яснення постановлених ним ухвал.

Читать далее →