Архив рубрики: Вищий спеціалізований суд
09.08.2017 № 93 -1517/0/4-17 ВССУ: споживачів, судовий збір
ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
Інформаційний лист № 93 -1517/0/4-17 від 09.08.2017
Головам апеляційних судів областей, Апеляційного суду міста Києва
Щодо застосування частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»
2017.07.05 № 6-1329цс16 ВСУ: стягнення з казначейської
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 липня 2017 року |
м. Київ |
Відповідно до підпунктів 12.15, 12.18, 12.21 пункту 12 цієї підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється особою, відповідальною за ведення книги, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання розпорядження державного виконавця. При перерахуванні коштів, які належать стягувачу — юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень. Платіжне доручення підписується керівником органу ДВС та особою, яка уповноважена на ведення відповідного рахунку органу ДВС.
Аналіз наведених приписів дає підстави для висновку, що зазначені дії засвідчують платіжний, розрахунковий характер відносин, що виникають між органами Державної виконавчої служби, Казначейства та стягувачем.
Отже, на Державну казначейську службу України у цих відносинах, як на учасника системи електронних платежів Національного банку України, розповсюджує свою дію Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Інструкція №22).
Відповідно до пунктів 8.1, 8.4 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.
За приписами пункту 2.19 Інструкції №22 розрахункові документи (документи на паперовому носії, що містять доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача), що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.
Відповідно до пункту 32.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов’язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.
За розрахунком позивача, який перевірений судом, сума пені за кожний день прострочення складає 13915,71 грн. (347892,83х01%х40 днів прострочення).
За приписами частини першої статті 614 ЦК України відповідальність за порушення зобов’язання несе саме та особа, яка порушила зобов’язання, за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
01.03.2017 ВССУ: виконання вироків
Виконання вироків у кримінальних справах, узагальнення
Узагальнення судової практики розгляду судами деяких питань, які вирішуються судом під час виконання вироків
Вступ
Відповідно до положень ст. 533 Кримінального процесуального кодексу від 13.04.2012 (КПК) вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов’язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України. За правилами ч. 1 ст. 535 КПК судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено нормами КПК, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду України.
2017.01.24 ВССУ: визнання недісними правочинів
визнання правочинів недійсними, аналіз, узагальнення
АНАЛІЗ
окремих питань судової практики, що виникають
при застосуванні судами рекомендаційних роз’яснень, викладених
у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»
2017.01.12 ВССУ: досудового розслідування
Досудового розслідування, узагальнення судової практики, кримінальний процес
Узагальнення
«Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування»
2017.01.12 ВССУ: узагальнення, досудового розсліування
Узагальнення досудового розслідування, оскарження дій, бездіяльності слідчих
Узагальнення
«Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування»
Вступ
- Проблемні питання, які виникають при розгляді скарг на окремі види бездіяльності слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
1.1. Оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення
1.2. Оскарження бездіяльності слідчого, прокурора з неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК
1.3. Оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений КПК строк
- Оскарження рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування
- Оскарження постанов слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження
- Оскарження рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим
- Оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки
- Оскарження рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій
- Стан дотримання встановлених строків розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування. Правові наслідки неявки особи, яка подала скаргу, участь якої відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК є обов’язковою
- Особливості апеляційного перегляду ухвал слідчих суддів, постановлених за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
Висновки
01.01.2017 ВССУ: КПК, узагальнення
Здійснення апеляційним судом процесуального повноваження щодо призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УЗАГАЛЬНЕННЯ
про практику здійснення апеляційним судом процесуального повноваження щодо призначення нового розгляду в суді першої інстанції
2017.01.01 ВССУ: Узагальнення, справи про приватизацію житлового
ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УЗАГАЛЬНЕННЯ
судової практики розгляду справ про приватизацію державного житлового фонду та гуртожитків
Вступ
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.
2015.12.11 Постанова ВССУ № 2: матеріальна відповідальність працівників
Про практику застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю
11 грудня 2015 року на засіданні пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було обговорено та взято до відома інформацію про узагальнення практики застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю.
У зв’язку з цим надсилаємо витяг із зазначеного узагальнення.
- Загальні правила щодо матеріальної відповідальності працівників визначаються главою IX Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), Положенням про матеріальну відповідальність робочих і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, затвердженим Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 липня 1976 року № 4204-IX (далі – Положення про матеріальну відповідальність робочих і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації). Зазначені норми матеріального права визначають як підстави й умови покладення матеріальної відповідальності на працівників, так і розмір такої матеріальної відповідальності.