ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Згідно зі статтею 22 ЦК України та статтею 224 ГК України покладення на особу обов’язку відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди можливе тільки за умови реальної можливості одержання доходу особою, яка вважає, що їй завдано шкоди
від 9 грудня 2014 року
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: головуючого — Барбари В. П., суддів — Берднік І. С., Гуля В. С., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Колесника П. І., Потильчака О. І., Шицького І. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фермерського господарства «Подолянка» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.06.2014 р. у справі N 5023/4983/12 за позовом фермерського господарства «Подолянка» до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Подолівська» про відшкодування збитків, встановила:
Фермерське господарство «Подолянка» (далі — ФГ «Подолянка») звернулося до господарського суду Харківської області та просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Подолівська» (далі — ТОВ Агрофірма «Подолівська») 1111773,80 грн. збитків у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач самовільно зайняв орендовані позивачем земельні ділянки, які позивач мав намір обробити та засіяти соняшником, чим завдав збитків у формі упущеної вигоди, розрахованої на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. N 963.
Справа судами розглядалася неодноразово.
При новому розгляді справи позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача суму неодержаного доходу (упущеної вигоди) в розмірі 4304262,22 грн., обґрунтовуючи свої вимоги умовами договору про наміри щодо співпраці, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінок» (далі — ТОВ Агрофірма «Барвінок»), та висновком судової економічної експертизи про розмір неодержаного доходу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.02.2014 р. у задоволенні позову ФГ «Подолянка» відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов ФГ «Подолянка» задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2014 р. у справі N 5023/4983/12 касаційну скаргу ТОВ Агрофірма «Подолівська» задоволено. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 р. — скасовано, а рішення господарського суду Харківської області від 12.02.2014 р. у справі N 5023/4983/12 залишено в силі.
Вищий господарський суд України у своїй постанові погодився з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено самовільного використання відповідачем земельної ділянки, яке призвело до неодержання доходу позивачем, а договір про наміри щодо співпраці укладений з ТОВ Агрофірма «Барвінок», не породив реальних юридичних наслідків.
У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 11.06.2014 р. заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст. 22 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) та ст. 224 Господарського кодексу України (далі — ГК України).
На обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копію постанови Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. у справі N 922/2838/13, у якій суд касаційної інстанції за подібних правовідносин дійшов протилежного правового висновку щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди), оскільки позивачем доведено, що використання відповідачем земельної ділянки, наданої позивачеві в оренду, призвело до неотримання доходу, що було би можливо за звичайних обставин, якби його права не було порушено. При цьому намір отримати реальний дохід підтверджено укладеним між позивачем і ТОВ Агрофірма «Барвінок» договором про наміри щодо співпраці, за умовами якого передбачалося надання послуг з обробітку землі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.10.2014 р. у справі N 5023/4983/12 вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.06.2014 р.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ Агрофірма «Подолівська», дослідивши викладені у заяві доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням голови Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 15.02.2012 р. N 97 позивачу надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки на території Гаврилівської сільської ради із земель не витребуваних паїв (за межами населених пунктів), категорія — землі сільськогосподарського призначення, загальною площею 84,9878 га, в тому числі ділянки NN: 338 — 7,7541 га, 339 — 7,9487 га, 340 — 7,9469 га, 341 — 7,5649 га, 17 — 6,4418 га, 23 — 6,4304 га, 28.1 — 0,6096 га, 28.2 — 4,5996 га, 96 — 5,2221 га, 227 — 5,1374 га, 335.1 — 1,2345 га, 339 — 8,7645 га, 359 — 4,9483 га, 465 — 6,4102 га, 335.2 — 3,9748 га, для розширення фермерського господарства з метою оформлення права оренди до моменту витребування громадянами земельних ділянок (паїв). Також позивачеві надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Гаврилівської сільської ради із земель запасу та інших, не наданих у користування (за межами населених пунктів), категорія — землі сільськогосподарського призначення (рілля), контури NN 163 — 16,2 га, 191 — 11,4 га, 44 — 20,0 га, 58 — 47,3 га, 224 та 391 — 14,9519 га, 483 — 9,7875 га, 488 — 6,0 га, 554 — 18,7 га, 495 — 26,4 га, 695 — 15,1 га, 644 — 62,8 га, 725 та 558 — 48,2 га, 728 — 82,1 га, 769 — 4,0 га, 741 — 7,0 га, 977 — 90,1 га, 986 — 70,9 га, 996 — 17,7 га, 845 та 994 — 35,9 га, 1115 — 19,5 га, 1115 — 45,7 га, 310 — 37,7 га, 180 — 15,0 га, 355 — 15,6 га, 417 — 21,7857 га, 429 — 43,3 га, 366 — 4,5 га, 483 — 45,8 га, 502 — 6,2 га пасовища, 370 — 35,5 га пасовища для розширення фермерського господарства з метою оформлення права оренди терміном на 49 років.
Розпорядженням голови Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 03.05.2012 р. N 226 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок позивачу в оренду для розширення фермерського господарства із земель запасу та інших, не наданих у власність та постійне користування (землі реформованих КСП ім. Котовського та КСП «Мирний»), категорія — землі сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області. Передано в оренду земельні ділянки загальною площею 857,2652 га, в тому числі контури: NN: 44 — 20,0000 га, 58 — 47,3 га, 163 — 15,9626 га, 191 — 11,4 га, 224,391 — 14,9519 га, 191 — 37,7 га, 483 — 9,7875 га, 488 — 6,0 га, 495 — 26,4 га, 554 — 18,7 га, 644 — 34,1712 га, 644 — 15,0097 га, 15,1000 га, 725,559 — 48,2 га, 728 — 82,1 га, 741 — 7,0 га, 769 — 4,0 га, 977 — 82,2119 га, 986 — 61,5393 га, 996 — 17,0000 га, 845,994 — 35,9000 га, 1115.1,1115.2 — 65,2 га,180 — 15,0 га, 355 — 13,5454 га, 366 — 4,5 га, 370 — 35,5 га, 417 — 21,7857 га, 429 — 39,3 га,483 — 45,8 га, 502 — 6,2 га пасовища, терміном на 49 років.
На підставі зазначених розпоряджень між Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області та позивачем укладено договори оренди земельних ділянок (контури NN: 58, 163, 191, 224+391, 483, 488, 495, 554, 644, 695, 725+558, 728, 741, 769, 977, 986, 996, 845+994, 1115, 180, 355, 370, 366, 417, 429, 44, 465, 359, 339, 335.2, 335.1, 96, 28.1, 341, 340, 339, 338, 17, 28.2, 23), датовані 04.05.2012 р. і 08.05.2012 р., які були зареєстровані управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області, та підписані акти приймання — передачі земельних ділянок.
01.04.2012 р. між позивачем і ТОВ Агрофірма «Барвінок» укладено договір про наміри щодо співпраці, за умовами якого сторони погодили, що ТОВ Агрофірма «Барвінок» бере на себе зобов’язання негайно після проведення державної реєстрації договорів оренди землі укласти з позивачем договір про надання сільськогосподарських послуг із проведення комплексу сільськогосподарських робіт із вирощування соняшника.
У червні 2012 року позивачем встановлено, що на земельних ділянках знаходяться посіви озимої пшениці відповідача.
При розгляді справи судами також встановлено, що розпорядженням голови Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 03.06.2008 р. N 202 відповідачеві було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу загальною площею 953,63 га ріллі та із земель державного резервного фонду загальною площею 567,36 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою оформлення права оренди на 20 років на території Гаврилівської сільської ради.
Судом встановлено, що затвердження виготовленої технічної документації та передача відповідачеві в оренду земельних ділянок не відбулися у зв’язку з прийняттям головою Барвінківської райдержадміністрації Харківської області розпорядження від 16.12.2011 р. N 379 «Про визнання деяких розпоряджень голови районної державної адміністрації такими, що втратили чинність».
Судом першої інстанції встановлено, що використання відповідачем земельних ділянок відбувалося за згодою Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами від 30.05.2012 р. N 32, від 20.06.2012 р. N 33, від 20.06.2012 р. N 34 щодо визначення суми неодержаного доходу в результаті тимчасового зайняття земельної ділянки за період із 01.01.2012 р. по 31.07.2012 р. у розмірі 536943,70 грн., які затверджено головою Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, а також згідно з платіжними дорученнями NN 169, 411, 1587, 1780, 1781 сплачених відповідачем на доходний рахунок загального фонду бюджету Гаврилівської сільської ради.
За змістом ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки — будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Пред’явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов’язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов’язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов’язання за договором.
Господарським судом Харківської області встановлено, що після реєстрації позивачем договорів оренди — 21.05.2012 р. між сторонами не було укладено договору про надання сільськогосподарських послуг, крім того, позивачем при визначенні реальності неодержаних доходів не наведено доказів неналежного виконання зобов’язання відповідачем у розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК України), які підтверджували б такі обставини та визначені законом умови.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено завдання йому збитків та порушення його прав відповідачем.
Вищий господарський суд України, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовано виходив із того, що згідно зі ст. 22 ЦК України та ст. 224 ГК України покладення на особу обов’язку відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди можливе тільки за умови реальної можливості одержання доходу особою, яка вважає, що їй завдано шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 111 26 ГПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
Ураховуючи те, що суд касаційної інстанції при вирішенні цієї справи правильно застосував норми матеріального права, у задоволенні заяви ФГ «Подолянка» слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 111 23 — 111 26, 111 28 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України постановила:
У задоволенні заяви фермерського господарства «Подолянка» відмовити.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 111 16 ГПК України.
Головуючий:
В. П. Барбара
Судді:
І. С. Берднік
В. С. Гуль
А. А. Ємець
Т. Є. Жайворонок
П. І. Колесник
О. І. Потильчак
І. Б. Шицький