ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 9 грудня 2014 року
Відповідно до вимог чинного законодавства загальні збори учасників визнаються правомочними, якщо в них беруть участь учасники, які мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів, що визначаються на підставі переліку учасників у день проведення загальних зборів, а не фактичної участі учасників у прийнятті загальними зборами рішень; прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення зборів та прийняття рішень є безумовною підставою для визнання недійсним рішення зборів
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: головуючого — Барбари В. П., суддів — Берднік І. С., Гуля В. С., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Колесника П. І., Потильчака О. І., Шицького І. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, заяву товариства з обмеженою відповідальністю Криворізької фірми «Взуття ЛТД» (далі — ТОВ «Взуття ЛТД»), заяву ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 червня 2014 року в справі N 7/5005/6871/2012 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ТОВ «Взуття ЛТД», треті особи — ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_11, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_14, виконавчий комітет Криворізької міської ради Дніпропетровської області в особі відділу державної реєстрації апарату міськради і виконкому, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_47, про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів, встановила:
У вересні 2014 року до Верховного Суду України звернулися позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, відповідач ТОВ «Взуття ЛТД», треті особи: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 із заявами про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 17 червня 2014 року у справі N 7/5005/6871/2012 із підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України, у якій просили скасувати постанову суду касаційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до того ж суду.
Підставою для перегляду постанови заявники вважають неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 10, 43, 58, 60, 61 Закону України «Про господарські товариства», статей 116, 148 Цивільного кодексу України.
Заяви мотивовано тим, що суд касаційної інстанції у цій справі, скасовуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2013 року про задоволення позову та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 1 квітня 2014 року, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін, та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, застосувавши до спірних правовідносин положення статей 60, 61 Закону України «Про господарські товариства», виходив із того, що оскаржувані рішення позачергових загальних зборів учасників товариства було прийнято за наявності кворуму для проведення таких зборів та прийняття рішень.
Крім того, суд касаційної інстанції зауважив, що оскільки позивачів було повідомлено про позачергові загальні збори, а отже, ці особи мали можливість взяти у них участь, то скликання таких зборів за ініціативи учасників товариства, які володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, без попереднього звернення із цього питання до голови товариства, як це передбачено частиною четвертою статті 61 Закону України «Про господарські товариства», не порушує прав позивачів, а відтак не є підставою для визнання рішень позачергових загальних зборів недійсними.
На обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого, на думку заявників, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, заявниками надано копії постанов Вищого господарського суду України від 13 травня 2014 року у справі N 904/8259/13, від 24 червня 2014 року у справі N 914/2748/13, від 9 листопада 2010 року у справі N 12/198, від 24 березня 2011 року у справі N 6/76, від 8 травня 2012 року у справі N 5004/2031/11, від 11 червня 2013 року у справі N 5016/2288/2012 (3/104), від 27 липня 2010 року у справі N 6/68-76, від 11 грудня 2012 року у справі N 5/5007/25/11.
За результатами розгляду касаційної скарги, зокрема, у справі N 6/76 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність кворуму на загальних зборах, що є підставою для визнання рішень, прийнятих на цих зборах, недійсними, та зазначив, що голос учасника товариства не враховується при визначенні кворуму з моменту подачі ним нотаріально оформленої заяви про вихід із товариства; голос учасника товариства, який помер, не враховується тільки при вирішенні питання щодо вступу правонаступників (спадкоємців) померлого до товариства, а в інших випадках законодавство не передбачає можливості не враховувати частку такої особи при визначенні кворуму при проведенні загальних зборів, тому такий учасник вважається відсутнім на зборах.
Приймаючи постанови від 24 червня 2014 року у справі N 914/2748/13 та від 13 травня 2014 року у справі N 904/8259/13, суд касаційної інстанції висловив правову позицію про те, що положеннями статті 61 Закону України «Про господарські товариства» передбачено право учасників товариства, які володіють більш як 20 відсотками голосів, самостійно скликати позачергові збори тільки в разі, якщо голова товариства протягом 25 днів з моменту звернення учасників з цього питання не виконав зазначеної вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявниками обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заяви підлягають задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, Вищий господарський суд України виходив із того, що надзвичайні позачергові загальні збори учасників ТОВ «Взуття ЛТД» було скликано та проведено 8 серпня 2010 року з дотриманням вимог чинного законодавства, тому відсутні правові підстави для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
При вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 8 червня 1994 року виконавчим комітетом Криворізької міської ради було зареєстровано ТОВ «Взуття ЛТД», засноване 152 учасниками, а саме: членами організації орендарів Криворізького міського державного оптово-роздрібного підприємства фірми «Взуття», які мають частку майна у колективній власності підприємства, та особами, котрі внесли до статутного капіталу свої майнові сертифікати.
Статутний фонд ТОВ «Взуття ЛТД» було визначено у розмірі 14100 грн. 00 коп., фактично сплачений і розподілений розмір статутного капіталу становить 8 375 грн. 91 коп.
З огляду на те, що прийняті у період із 1999 по 2008 рік рішення загальних зборів учасників зазначеного товариства, якими вирішувалися питання про зміну складу учасників та статутного капіталу товариства, перерозподілу часток учасників товариства у статутному капіталі, у судовому порядку було визнано недійсними, суди першої та апеляційної інстанцій у справі, яка розглядається, установили, що склад учасників товариства на момент скликання і проведення 8 серпня 2010 року загальних зборів становив 152 особи.
Відповідно до статті 61 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.
Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного (складеного) капіталу.
Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.
Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.
Виходячи зі змісту зазначеної норми, учасники товариства вправі самостійно скликати позачергові загальні збори у разі якщо вони володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, при цьому таке право може бути ними реалізовано якщо голова товариства протягом 25 днів не виконав вимоги цих учасників скликати такі збори.
Судами установлено, що 8 липня 2010 року позивачі як учасники ТОВ «Взуття ЛТД» отримали повідомлення про скликання на 9 годину 8 серпня 2010 року надзвичайних загальних зборів товариства із зазначенням порядку денного зборів, що було підписано 34 особами, з них особисто учасники товариства — 19 осіб, які у сукупності володіли 13,66 відсотками голосів, а за решту 15 осіб, які разом володіли 11,44 відсотками голосів, повідомлення підписали представники учасників товариства, однак за одними довіреностями цих учасників представники не були уповноважені на скликання зборів чи внесення питань до порядку денного, а за іншими довіреностями учасники взагалі не уповноважували представників на участь у зборах.
Разом із цим судами установлено, що учасники товариства, які самостійно скликали позачергові загальні збори, не зверталися до голови товариства з відповідним питанням.
Отже, висновок Вищого господарського суду України про дотримання передбаченої статтею 61 Закону України «Про господарські товариства» процедури скликання позачергових загальних зборів учасників товариства є необґрунтованим.
Крім того, відповідно до частин першої, другої статті 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.
Як установлено судами і підтверджується матеріалами справи, 8 серпня 2010 року було проведено позачергові надзвичайні загальні збори засновників ТОВ «Взуття ЛТД» (протокол від 8 серпня 2010 року). Особи, які скликали збори, до початку їх проведення не обирали ні голову, ні секретаря зборів, а також не створювали інший орган для проведення реєстрації учасників (їх представників), які прибули на збори, що був би уповноважений як проводити реєстрацію, так і визначати повноважність цих зборів.
У протоколі позачергових надзвичайних загальних зборів засновників ТОВ «Взуття ЛТД» від 8 серпня 2010 року для визначення повноважності зборів зазначено, що загальна кількість засновників — 152 особи, з яких 8 померло, 95 вийшли із товариства. На збори запрошено всього 49 засновників, які становлять 100 відсотків голосів на день проведення зборів, з яких 10 засновників присутні особисто, за дорученням — 7 осіб, які уповноважені від 31 засновника, що становить 62 відсотки голосів; відсутні — 8 засновників, частки яких становлять 38 відсотків голосів.
Тобто повноважність зборів визначалася із загальної кількості засновників товариства, однак зазначений протокол зборів не містить інформації про те, які саме учасники товариства померли та вийшли із товариства, про розмір часток кожного із них у статутному капіталі товариства, а також будь-якої іншої інформації стосовно часток цих осіб.
Судами також установлено, що кількість учасників і представників учасників, які фактично взяли участь у позачергових загальних зборах 8 серпня 2010 року, становила 25,87 відсотків голосів пропорційно їх часткам у статутному капіталі ТОВ «Взуття ЛТД».
Посилаючись на правильний обрахунок голосів учасників товариства, наведений у протоколі від 8 серпня 2010 року, виходячи із кількості учасників та представників учасників, присутніх на зборах, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність на них кворуму, а відтак, — і про повноважність цих зборів і законність прийнятих на них рішень.
Однак суд касаційної інстанції не врахував, що відповідно до вимог чинного законодавства загальні збори учасників визнаються правомочними, якщо в них беруть участь учасники, які мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів, що визначається на підставі переліку учасників у день проведення загальних зборів, а не фактичної участі учасників у прийнятті загальними зборами рішень.
Крім того, частиною першою статті 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що оспорюваними рішеннями позачергових загальних зборів від 8 серпня 2010 року, якими було вирішено питання, зокрема, внесення змін до статуту товариства щодо складу учасників, обрання голови, генерального директора, виконавчого органу та ревізійної комісії товариства, порушено права та законні інтереси позивачів щодо їх участі в управлінні товариством.
Відтак, посилання Вищого господарського суду України на відсутність порушення корпоративних прав позивачів прийнятими на позачергових загальних зборах рішеннями не ґрунтується на вимогах законодавства та фактичних обставинах справи, які встановлені судами попередніх інстанцій.
Зважаючи на вищевикладене, а також те, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв’язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення зборів та прийняття рішень; скликання і проведення зборів відбулося без дотримання вимог закону та статуту товариства, що призвело до порушення прав та законних інтересів його учасників, висновок суду касаційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову є передчасним.
Оскільки суд касаційної інстанції при вирішенні цієї справи неправильно застосував норми матеріального права, то заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ «Взуття ЛТД», ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 підлягають задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від 17 червня 2014 року — скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись статтями 111 23 — 111 25 Господарського процесуального кодексу України, судова палата у господарських справах Верховного Суду України постановила:
Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, заяву товариства з обмеженою відповідальністю Криворізької фірми «Взуття ЛТД», заяву ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 17 червня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий:
В. П. Барбара
Судді:
І. С. Берднік
В. С. Гуль
А. А. Ємець
Т. Є. Жайворонок
П. І. Колесник
О. І. Потильчак
І. Б. Шицький